косинець

косинець: -нця, ч.

1) Лінійка у формі прямокутного трикутника для креслення й перевірки прямих кутів. || перен. Те, що своїм виглядом нагадує такий трикутник.

2) Прилад для вимірювання земельних наділів, що складається з двох тонких тичок, з'єднаних кінцями вгорі та скріплених поперечкою.

3) Накладка, якою скріплюють (подекуди й прикрашають) кут рами, оправи тощо.

4) Трикутна поличка або шафка.

Помощь в написании эссе

косинець — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
вінкель — Вінкель: інструмент (косинець), яким контролюють прямі кути [15] кут, прилад, яким вимірюють кути [V] Вінкель спец, косинець, яким контролюють прямі кути, польськ. winkel з нім. Winkel, на думку редакції, «кут, прилад, яким вимірюють кути» (482) … Толковый украинский словарь
вінкель — кля, ч., зах. Теслярський косинець … Український тлумачний словник
косинчик — а, ч. Зменш. до косинець … Український тлумачний словник
ярунок — нка/, ч., стол. Косинець, що складається з двох пластинок, з єднаних під кутом 45° … Український тлумачний словник
трикутник — I (вимірювальний прилад для креслення), косинець II (музичний ударний інструмент такої форми), трензель … Словник синонімів української мови

Словари и энциклопедии на Академике